"Бюро літературних новинок" пропонує...

В "Бюро літературних новинок" знову подія - нова книга.

Цього разу на Вас чекає  неймовірно цікава книга Томаса Тімайєра "Скляне прокляття" із серії "Хроніки шукачів пригод".

Фантастично-пригодницька історія від Томаса Тімайєра, сучасного німецького письменника, миттєво захопить Вашу увагу і не відпустить аж до останньої сторінки. (Пригадуєте свої враження від пригодницьких книг Жуля Верна або Майн Ріда?).

Тож, ми вирушаємося до Африки.  Цей загадковий континент сповнений небезпек і таємниць. У самому її серці розташоване місто, в якому колись мешкав дивовижний народ теллем, який вважав своєю місією охорону невідомого скарбу. І так тривало тоди, аж поки скарб не знищив самих теллем.

Небачений артефакт, Скляне прокляття, що прибув на Землю тисячі років тому із глибини Всесвіту, зробився ядром сюжету цієї пригоди.

Що сталося з етнографом Белхаймом, який знайшов покинуте місто високо в горах і після повернення з Африки не впізнає друга своєї юності і навіть, схоже, почав живитися склом? Невже це наслідки Скляного прокляття? І ось повітряне судно "Пачакутек" з відважними героями на борту вже наближається до таємничого місця, де їм належить відшукати сліди Скляного прокляття...

Отже, скоріше заходьте до шкільної бібліотеки! Не баріться, пригоди та незабутні враження вам гарантує Т. Тімайєр і герої його твору "Скляне прокляття"!

О. Олесь. Повернення додому

З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я…

                  Олександр Олесь

29 сiчня 2017 року у Києві перепоховали українського поета Олександра Олеся та його дружину Віру.
Вічний спочинок митець знайшов на Лук’янівському цвинтарі.
Останні 25 років свого життя Олесь жив у західній Європі, куди емігрував після жовтневого перевороту. Поет не сприйняв його, він уболівав за незалежну Україну, дуже сумував за нею і постійно хотів повернутися.
3 січня останки Олеся на празькому кладовищі ексгумували, бо на його місці син вирішив поховати свого батька Володимира Михайлишина. Саме цей емігрант останні роки платив ренту за могилу українського поета.

Творчiсть Олеся - самобутня, неперевершена. Нехай святиться iм'я поета у вiках доброю пам'яттю нащадкiв. Читайте, захоплюйтеся, вивчайте.

Кричи, паяце, смійсь, байдужий,          

Розваги, жарту, сміху дай"...
..."Співай нам, грай, поете дужий.
Колишнє піснею згадай!.."
Кричить паяц, свистить, стрибає,
Пташками дзвоники знялись...
...Горить поет, на арфі грає,
А струни кровью налились.
... Пішли вдоволені бенкетом.
Погасли люстри золоті.
В пітьмі паяц обнявсь з поетом,
Стоять і плачуть в самоті.